Олімпіада-2019

Другий рік поспіль я маю честь бути у складі журі 4 етапу Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання. За традицією хочу зробити невеличкий аналіз заходу під назвою Олімпіада. Все, що ви прочитаєте далі — це моя особиста думка, вона є суб’єктивною і може не співпадати з думкою інших учасників олімпіади, тому запрошую до дискусії. Одразу хочу попередити, що я звичайний вчитель трудового навчання, ніким не ангажований і те, що я зараз напишу — це погляд із сторони людини, яка любить спостерігати, вміє аналізувати і постійно шукає шляхи для удосконалення (такою мене виховали мої батьки і іншою я вже не буду). Я спробую описати ті особливості олімпіади, в яких безпосередньо брала участь.

1. Про Олімпіаду. Наша олімпіада найскладніша серед ВСІХ предметних олімпіад. І це — реалії. Учні повинні продемонструвати навички критичного та образного мислення, мати навички проектування та конструювання, вміти працювати з сучасними пристосуваннями та обладнанням, володіти різноманітними технологіями та вміти їх поєднувати. Наша олімпіада має декілька завдань: комплексна робота, теоретичний тур, творчий проект (кулінарія, домашнє завдання).

2. Про журі. Склад журі кожного року міняється, бо за Положенням та область, що приймає учасників 4 етапу Олімпіади, має своє представництво серед журі. У нас склався дуже класний колектив, я обожнюю всіх і дуже ціную нашу дружбу. Наші керівники мають певний хист до створення колективу, який не треба спонукати до роботи і працює як єдина команда. ВСІ члени журі дуже креативні, комунікативні, дружні, веселі і доброзичливі. Ми зустрічаємось раз на рік, а таке враження, що і не розставались.

3. Про завдання. Комплексна робота, її тему знає тільки одна людина – п. Оксана Дятленко. Члени журі разом з учасниками олімпіади дізнаються про вид виробу на початку проведення цього завдання. Всі учасники олімпіади мають однакові умови для виготовлення виробу. Матеріали і фурнітура купується на кошти, що були зароблені під час аукціонів. Цього року учні мали досить великій асортимент матеріалів, тому мали змогу втілити саме свою, авторську, ідею.
Теоретичний тур цього року був абсолютно іншим. Учасникам було запропоновано підготувати рішення певної проблеми, про яку також не знали члени журі. І це завдання, для мене особисто, було найцікавішим. Про цей тур я розповім трошечки пізніше.
Творчий проект. Учні повинні відтворити те, що готували вдома. Дівчатка працювали за напрямом «Кулінарія». Учениці 9 класів готували зефір, а для одинадцятикласниць тема проекту була такою: «Рулет (завиванець) моєї родини».

4. Оцінювання. Це самий відповідальний і складний етап роботи журі. Всі ми добре розуміємо, що за кожним балом — доля дитини. Тому цей етап роботи журі зазнав змін. Супроводжували дітей і спостерігали за їхньою роботою ті члени журі, які їх потім НЕ оцінювали. Цього року роботу перевіряли колеги, що не мали своїх учнів серед учасників олімпіади. Так я, особисто, взяла участь в оцінюванні всіх «дівчачих» завдань, окрім теоретичного туру 9 класів.  Особливостю цього року було те, що до оцінювання вироби кодувались ще раз і ми не знали чиї роботи тримаємо у руках. Такою інформацією володіла тільки п. Оксана Дятленко. З колегами, що спостерігали за виконанням завдань, ми не спілкувались, у кожної групи журі була своя робота і своя аудіторія. Під час оцінювання ми були сам на сам з виробами, на нас не впливали якійсь певні чинники: харизма учасника, вміння справно працювати і т.і. І це, мабуть, було вірним рішенням, бо всі учасники були у рівних умовах. У нас були певні критерії, за якими і відбувалось оцінювання. Всі дівчатка, що приїхали на олімпіаду вже були кращими, але ж нам треба було обрати кращих серед кращих! Олімпіада – це змагання, як не крути… Оцінювання було незалежне та неупереджене.

5. Оцінювання кулінарних виробів. Найскладнішим завданням для мене було оцінювання кулінарних виробів. Робочий день розпочався разом із зефіром, закінчився о 21:05 рулетами та завиванцями. Я ДУЖЕ люблю солодке, але така кількість і таке різноманіття — справжній виклик для любого шлунку і мій не був виключенням! Кількість випитої води та ліків «Мезим» побила всі рекорди. Серед робіт дівчаток 11 класів не було відверто неїстівних, а серед зефірок були і такі, що не хотілося ковтати і визивали реакцію «бєєєєєє» (вибачте!).

З якою насолодою ми їли сало з хлібом після перевірки зефіру!!! Дякую Богові, що у нас була перерва і я змогла відновити свої смакові рецептори. На обід пішла тільки для того, щоб «змити» післясмак, на вечерю вже не ходила зовсім!

Під час виготовлення кулінарних виробів на багатьох впливав людський фактор: дівчатка хвилювались, бо треба було встигнути за часом (на виконання завдань для учнів 9 класів відводилось 2 години, для 11 класу – 4 години); атмосфера не така як вдома; інші учасники, що працювали бистріше і т.і. Хтось додав забагато цедри чи погано перетер мак, десь було дуже мало крему або начинки і т.і. Якщо дівчинка і відпрацювала рецепт майже 1000 разів, це не гарантувало, що на олімпіаді він вийде таким самим. І знову: є критерії і не можна робити виключення…

Взагалі, кулінарні вироби були настільки складними, що я б хотіла бути присутньою під час їх виготовлення, щоб навчитись чомусь корисному. Браво тим, хто навчав!!!

6. Оцінювання теоретичного туру. Для мене цей тур був найцікавішим. Учасникам протягом 2 годин було запропоновано підготувати рішення певної проблеми, яку вони потім повинні презентувати всіма доступними способами (презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо) та захистити його перед журі і іншими конкурсантами (працювали у групах із 5 дівчаток). Оцінювалось доцільність вирішення проблеми і вміння сформулювати, висловити та відстояти свою особисту позицію. Для дівчаток 11 класів завдання було наступним: «Твоя сусідка та хороша подруга з 9 класу дістала квиточок на концерт фронтмена гурту «Антитіла» Тараса Тополі. Концерт сьогодні увечері, а у неї є лише класичні джинси, зображення яких ти легко можеш знайти в Інтернеті. Увага завдання! Запропонуй ідею(ї) перетворення отих класичних джинсів в сучасні, в яких твоя подруга не виглядала б «білою вороною» на концерті. Представ свої ідеї колегам через дві години. П.С. Сучасна футболка в неї є.»

Ось тут дівчатка продемонстрували все, чого навчились і що знають та вміють, це був справжній експромт і виступи були СУПЕРОВІ! Наприклад, дівчинка проаналізувала в якому магазині одягається сам Тарас, якому кольору в одязі віддає перевагу, які джинси саме зараз є у продажу в тому самому магазині. Інша учасниця зробила аналіз модних тенденцій 2019 р. і дала рекомендації щодо одягу, який підходить для фігури її подруги. Була дівчинка, яка продумала як перероблені джинси будуть використовуватись в повсякденному житті, а не тільки під час відвідування концерту. Дівчатка запропонували різні варіанти оздоблення, які б дали можливість переробити класичні джинси і були такі КЛАСНІ ідеї, що бери та роби! Учасниці використали різні способи оздоблення та переробки. Більшість детально продумали як саме втілити їх ідею і розповіли як це можна зробити. Дівчатка чітко розуміли що, в якої послідовності і як це виготовити. Аргументували свій вибір, відповідали на запитання своїх опонентів. Класно і вдало використовували різноманітні способи візуалізації. І це було «ВАУ!!!» Деяким, якщо б було можна, я б аплодувала стоячи!

Але… Як було шкода тих дівчаток, які витратили свій час на складання віршованих презентацій, що не дуже вдало розкривали ідею переробки джинсів і були не дуже доречними. Деякі настільки «прониклися» ідеєю проектної технології (завдяки своїм вчителям), що розрахували за формулою (!) затрати на електроенергію і амортизацію обладнання, розповіли про історію виникнення джинсів, продемонстрували моделі-аналоги, зробили детальний аналіз моделей. А на презентацію було надано тільки 5 хв.! Одна група дівчаток навіть сперечалась на предмет того, що повинно бути в заключному етапі проекту, а що ні. Хотілось зупинити і запитати: «Навіщо?»… Була єдина дівчинка, яка не зрозуміла завдання, її презентація мала загальні фрази і зовсім не було представлено що саме вона пропонує зробити з класичними джинсами. Як би не запитання інших дівчат, які витягнули в неї відповідь, нічого б було оцінювати…
Не кожна з учасниць вміє дискутувати, були і такі, що спеціально ставили провокаційні питання, поводили себе не дуже толерантно.

7. Організація олімпіади. Цього року було вибрано дуже вдале місце для проживання команд. Діти не витрачали час на переміщення, бо працювали там, де жили і у них було більше часу на відпочинок та спілкування. Умови для праці як для учасників, так і для журі були чудові. Велике дякую за це!

8. Виставка. Передостанній день нашої олімпіади — виставка виробів, виготовлених під час олімпіади, яка надає можливість керівникам команд оцінити виступ свого учасника. Дитина може вважати, що добре справилась із завданням і розповідати своїм вчителям, що все ОК. Виставка демонструє реальний стан речей, але вчителі реагують по різному. Не дуже зрозумілими для мене були дії тих керівників, які не шукали недоліки у виробах своїх учасників (а вони були), а запитували чому інший виріб заробив більше балів. Були керівники, які підводили своїх учнів і демонстрували роботи інших з однією метою: навчити. Вони казали щось на кшталт: дивись, як тут цікаво виконано; як правильно зроблено; яке придумано оздоблення; як вирішена проблема і т.і. Моя особиста думка, що саме ці учні адекватно оцінюють себе і свій виступ, роблять вірні висновки і наступного разу їх виступ буде набагато кращим.

9. Аукціон. Третій рік поспіль, після виставки, проходить аукціон виробів, що були виготовлені під час олімпіади. Переглядаючи перебіг аукціону, переконуюсь в тому, що не завжди найкращі вироби отримують найвищу ціну. Насамперед тому, що торгуються зацікавлені особи: батьки, друзі, вчителі і вони хочуть підтримати саме своїх учасників. Світлини роблять професійні фотографи (так, серед членів журі є і такі вчителі!) і на фото деякі вироби виглядають краще, ніж в реалії, тому будьте готові, що ваші очікування можуть не здійснитись. Сорі, ми не винні! В цьому році ми продавали і кулінарні вироби і дуже шкода, що ті зефірки, які керівники однієї команди вважали найкращими, не були куплені (а я ТАК чекала!). Всі кошти, що були і будуть зібрані під час аукціону (бо він ще триває), підуть на те, щоб закупити найякісніші матеріали для наступної олімпіади. Діти на це дають свою згоду.

10. Післямова. Наші очікування здійснились і у нас ВСЕ вийшло! У нас найталановитіші діти! У нас найкращий і найнеобхідніший шкільний предмет! У нас найкращі батьки, які розуміють, що ТІЛЬКИ співпраця з вчителями допоможе дітям розвиватися і удосконалюватися! У нас найкращі вчителі, які проводять цікаві уроки, багато знають і вміють та навчають своїх учнів навичкам, що знадобляться в їх подальшому житті! ВСЕ НАЙ-НАЙ-НАЙ! 

Нових досягнень і успіхів, ВСІМ! Ми того варті!!!!

Перебіг ВСІХ етапів Олімпіади можна подивитись на сторінці Кузня талантів.

© 2019, Ирина Топчий. Все права защищены.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*